Летять з небес тендітні та безстрашні,
ясніші від обмерзлих ліхтарів,
сніжинки – мов пелюстки від ромашки,
Все мріють, щоб жорстокий світ добрів.
Пухкі, лапаті, у балетних пачках…
Пуанти їх несміло місять бруд.
На вулиці +5 – сніжинки плачуть,
Коли на землю падають сиру…
Коротка мить – і їх забудуть люди,
Таку красу хтось карколомно стер.
У пелюстках ромашок тоне грудень,
Знавець краси… експерт… гурман… естет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2022
автор: Білоозерянська Чайка