Знову дощ. Та клаптик неба чистий,
І у нього виглядає місяць.
Срібне попідсвічував намисто,
Що мені біля вікна розвісив.
Товстощокий, він розбуцав хмари,
І пере в дощі своє проміння.
Може, зілля із краплинок варить-
Пара піднялась туманом синім.
Я тамую подих з того дива
Місячних краплин у завіконні,
Що на шибці блискають тремтливо.
Хоч виходь, і підставляй долоні!
І лови, як мрію, що злетіла
Місячним дощем в обійми ночі
Мимо хмар з небесного світила,
Й музикою ніжною хлюпоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2022
автор: Lesya Lesya