Коли всі навколо мовчать,
А темрява ходить душею,
Коли усі мирно сплять
Я вже не шукаю фею.
Я вже не шукаю рятунку.
Я просто сміюся пітьмі,
Чекаю її поцілунку,
Щоб спокій знайти в боротьбі.
Я вмію дивитися в очі
Тим звірам, що грають з життям.
Вони часом кажуть пророчі
Й болючі слова. З каяттям.
Вони часом грають з вогнем
Усіх почуттів без пощади,
Та з кожним новим днем
Шукають собі поради.
Бо очі мої в їхніх діях
Розхитують весь туман.
І я знов живу в мріях,
Яким своє серце й віддам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Галина Кудринська