Привіт маленька, ніжна квітка.
Твої пелюстки немов пудра.
Зібрати хочеться устами,
Немов нектар, маленька бджілка.
Мов кубик льоду, я б розтанув,
На тобі своїми губами.
Водою. Краплями, скотився,
Твоїм стеблом, дедалі нижче.
Гарячим подихом зігрію,
Як в холод, ти б одна лишилась,
І язичком тебе торкнуся,
Мов найсолодшу карамельку.
Від сонця квітка вся розкрилась,
Листочки свої розпустила.
Я був би, твоїм водопадом,
Коли б настала в клумбі суша.
В твої коріння просочився,
Рум'янцем виглянув в пелюстках.
В тобі тоді би я зостався
І киснем вийшов би для тебе.
Тебе бажаю, поливаю,
Коріння твої пригортаю.
Така крихкенька, мила квітка,
А маниш ніби ти весь всесвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: AGL@Bal