О, сизокрилий птаху, мріє моя!
Ти,вдягнув мене у вільні крила.
Там за туманом згубилась путь твоя
Несуть за синій океан вітрила.
О ,сизокрилий птаху, мій лелеко!
Ти ,пісня лебедина -тихий рай.
З тобою я лечу до зір далеко
де цвіте весна -дзвенить водограй.
Прошу, віднайди берег- острів щастя,
Щоб не чула землі болю- тривог .
Ти ,від суєти -сонячне причастя
Моє спасіння , мій Ангел , мій Бог.
О ,сизокрилий птаху,мій лелеко!
Від вітру, дощу мене захисти.
І неси до гір Карпат, де смерека
Нахили в жмені сонця з висоти.
Врятуй від печалі ,і ностальгії,
Щоб в думках я кружляла щаслива.
Нехай цвітуть сонячно мої мрії
Як у полі мак - золота нива.
-------2-------
ДНІ ЗА ДНЯМИ ЛЕТЯТЬ ,ЯК ПТИЦІ
Здається, що життя безкінечне
Що йому нема початку, кінця.
Пам'ятай, що ніщо не є вічне
Лиш,небесний храм у Бога Отця.
А дні за днями летять ,як птиці
Гасне миттєво зірка ,як життя.
Всихає водиця у криниці
Час пливе рікою- без вороття.
Ніби ,вчора цвіла для нас весна
Літо буяло в травах житами.
Прийде осінь...Час жовтий лист здійма
Зима сліди замете снігами.
Все втомлене завмирає, мліє...
З під снігу сходить ранній весни квіт.
Допоки живемо...душа мріє...
І радіє ,як квітне життя цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Чайківчанка