Іронічне
Дощ, калюжі… Голуб’ята
Ходять навкруги завзято.
Не лякаючись негоди,
Всі обходять перешкоди.
Парасольки їм не треба.
Глянуть інколи на небо…
Політати можуть трішки
Та й під дах, а там – вже пішки…
На знайоме підвіконня.
Хтось його уже наповнив.
Крихти хліба, щось смачніше…
«Ой, не гупайте, тихіше!
Спить ще втомлене дівчатко.
Не привчилось до порядку.
До самісінької ночі
В телефоні тільки очі!»
…Вранці ж сонечка немає.
Сірість вікна затуляє.
Задощить на день чи два?
Помокріла вся трава.
Ой, як гратись хоче киця!
Тільки ж до онлайну кличуть.
Теореми та диктанти…
Для контрольних варіанти
Чи потрібні вже наразі?
Певне, як зберéмось рáзом.
Дощ якраз не на заваді.
Світло є! Тож дуже раді!
27.12.2022 10.35 – 15.00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Вікторія Лимар