Людина - то інструмент Бога
І все завжди в його руках.
Зламаний - то прах, деталі,
Інший вимір.
Потрібний, змащений, в роботі ?
То в руки Бог тебе бере
І по житті тебе веде.
Все від Бога,
А де є Бог?
Який ?
Святий він чи такий як ми живий?
Ядро клітини все тіло може уявити?
Роль, призначення, життя -
То й є потрібні поняття.
Все інше - ж просто відчуття,
Ілюзія буття.
Так, кожен Бог, його частинка.
Ми найдрібніша є клітинка.
Його ми тіло і душа.
В мініатюрі.
Ти і я.
І нам призначено творити,
Частини інші полюбити,
Жити, життя дати,
Почате Богом доробляти.
Людина, Божа іскрина,
Маленький світлячок.
Вогник душі.
Ліхтарики на дереві життя.
Ти і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2022
автор: oreol