Селом снується завірюха,
Сріблить окреслення домів.
У лиску місячного круга
Вузькі дороги сніг замів.
Стоять дерева у заметах,
Роями зір іскриться наст
І став, порослий очеретом,
Узяв льодів перістий пласт.
В казковім чарі прохолоди
Танцює біла мошкара
Й на шибках інеєм виводить
Зими диковинна пора.
Мороз на вулиці нівроку,
Але байдужий він мені,
Бо в хаті затишок і спокій,
Лежу у теплій тишині.
Всипляє віхола піснями,
А разом з нею заодно
Ялиця чорними гіллями
Сонливо стукає в вікно.
[i]14.І.22 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2022
автор: Прозектор