Моя чудова, Україно,
Прекрасна ти, ніби весна...
Тобою радуюсь я зримо:
Як в небі сонце - чарівна...
Усе було у нас з тобою:
І перемоги, і війна...
Ми все стерпіли і з війною:
Болі і відчай, все ло тла...
Сьогодні знову у нас горе:
Вже 10 місяців війна...
Росія вбити всіх нас хоче,
Я вірю будеш ти жива...
За днями дні ідуть жорстокі:
Війна ж то завжди є біда...
І виникає сум глибокий,
Що це росія почала...
Ми ж вважали їх "братами"
І, ніби, й друзями були...
Що сталось з вами, росіяни,
Чому війну ви почали?..
Ви не брати, ми помилялись,
Ви вороги, як злі кроти...
Все що було вже поламалось,
Ви, як неряшливі бобри...
А ми, ні вас ми не злякались,
Стали на захист усі ми...
І вже в усьому розібрались:
Ви нам назавжди вороги...
Шлете на нас усіх гурьбою,
На наші села і міста...
Наші війська стоять стіною,
І знищуть вас усіх до тла...
Моя чудова, Україно,
Тобою й нині я жива...
І я горжусь тобою й нині,
Ти моя гордість і краса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2022
автор: геометрія