людину світлої душі, талановитого поета-пісняра, мого земляка, керівника Ічнянської літстудії «Криниця», життя якого обірвалося рівно рік тому. Вічна пам’ять йому.
Є люди, котрим не усе одно,
Якою буде доля України,
Й душа їх, маючи аж надто чисте дно,
Закохана у край свій солов'їний.
Їхнє покликання – служити лиш добру,
Й альтернатив цьому вони не мають.
Частенько й ношу нелегку беруть.
Усе в порядку люди ці тримають.
В них особливі серце і душа,
А це важливі якості людини.
Біда болить їм часто і чужа,
В собі ж не мають зайвої гордині.
Саме таким запам'ятався всім
Наш Станіслав Гаврилович Маринчик,
Який служив добру й людській красі
І залишився у піснях ліричних.
29.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2022
автор: Ганна Верес