Я кладу у торбу смуток і печаль,
Всі мільйонні сльози і народний жаль,
Все, що зруйнували і спалили в прах,
Щирі побажання на німих вустах…
Зорепад сирени з голосом атак,
Смужку від ракети і розбитий дах,
Скалічені долі, безнадійність мрій,
І слова останні, тих хто йде у бій…
Я кладу всі рештки, вбитого життя,
Бо за ці провини, каяття нема…
Відвези цю торбу, дедушка Мороз,
У страну росєя, світ фальшивих грёз….
Привітай на славу, хай горить вона,
Щоб до віку знали, що таке війна!
Світ не побудуєш, на чужих кістках,
А своє зруйнуєш в храмі во хрестах…
А ще під ялинку, поклади сюрприз,
Всіх хто зазіхає, там чекає приз!
Новорічне диво на семи вітрах,
Всю страну велику, перетворить в прах….
Українська єдність охопила світ,
Вам не подолати український рід!
Свято захищають землю Небеса,
Попри всі знущання, вистоїть вона!!!!
🙏😇🙏💛💙🇺🇦
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2022
автор: TigraAgara