Добігає кінця календар,
Вже новий на полиці чекає.
Час – нестримний правічний штукар:
Днів, даремно прожитих, немає.
Хтось пізнав щось незвичне, нове,
Хтось уперше у долю повірив,
Хтось для інших щоденно живе,
А хтось зуби нахабно ошкірив…
Кожна цифра на аркуші днів –
Неминучий, незвіданий ризик!
Той сміливець, хто вижить посмів
В сьогоденні жорстких метафізик!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2022
автор: Тетяна Мошковська