Зима, немовби у весільному вбранні
Красується у сукні білосніжній.
Із вітром покружляла в танці ніжнім
У новорічну ніч, немов в казковім сні.
Лапатим білим снігом вкрила ліхтарі,
Які горять в пітьмі жовтавим оком
І світять перехожим одиноким
З вечірньої аж до ранкової зорі.
Зими незмінний наречений морозець
Прикрив блискучим покривалом стежки,
На дріт розвісив інею мережки
Та холодом не остудив тепла сердець.
Все відбувається за волею Творця –
Зима диктує зараз нам порядки:
Виспівує щедрівки і колядки,
В святковий вечір зігріває всім серця!
Тетяна Котельнік
26.12.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2023
автор: Покровчанка