Кожна істота має свою душу єдину.
У якій свій чутливий світ - зоровий, космічний.
Головне - тут споважнів цей розум у людини.
В загалі мабуть немає сірих непомітних...
Щось бере усіх за серце,-мов судомить м'язи
Ці душевні прояви, переживання, думки...
Тож добро і любов спасе Україну - матір!
Знаємо мабуть багато, тому гине блакить...
На такому трепетному, щемному почутті
Відчуваєм все... Виховується особистість.
...Батьківщина! Чи її люди потрібні в бутті.
Перемога стане нашою судьбою. ...Звісно!
Дивна річ, що саме так народжується мудрість,
Щирість, ніжність - усе те на чому цей світ стоїть.
Досить нам війни, доб'ємо ката - згинуть муки.
Більш не можем бідувати. ...Подібність всіх століть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2023
автор: Маг Грінчук