Де б не ходили ми світами довгими,
А серце марить рідними дорогами,
І посиденьками у колі ті́сному,
Де зігрівають лагідною піснею.
Ми затавровані гербом із волею.
Ніким не скорені - ба більше, долею.
І навіть сотня літ русифікації
Не вирвала із серця коду нації.
Не розділити нас цими кордонами,
Любов до рідного - поза законами.
Вона так глибоко в корінні мі́цному,
Це те, що в кожному. Це те, що вічне є!
Тече історія коловоротами:
Де ви зруйнуєте, там ми відродимо,
Де ви стріляєте, там ми співаємо,
Надію сіємо - любов збираємо.
І буде мир у нас із перемогою,
Одною вернемось усі дорогою.
І солов'їною покличе матінка
Гуртом обідати у теплу хатоньку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2023
автор: ЛУЖАНКА