*****
Серце й душу огортають
Сум, печаль, журба
І безщадно розривають
Їх. Йде боротьба
В рідній неньці-Україні.
Ворог злий напав.
Ну, за що моїй країні
Кара ця? Бажав
Він давно її схопити,
Довго готувавсь,
Щоб її народ скорити.
Той же не піддавсь.
Бореться за Україну
Він. Вона ж одна.
Навіть хай і на руїну
Ця страшна війна
Оберне її, не здасться
Ворогу повік
Він, а вірить в те, що вдасться
Подолать навік
Ворога, бо ж докладає
Всіх сил, що в собі
Має. Певен, що здолає
Він у боротьбі
Ворога свого, що вийде
В нього це зробить,
Й сонце миру, згоди вийде
В ту прекрасну мить,
Сяяти та ніжно гріти
Душі та серця
Так, що будем лиш радіти,
Буде до кінця.
А війна ця вся розтане
Наче сніг, навік.
Нас тривожити не стане
Більш вона повік.
Євген Ковальчук, 03. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2023
автор: Євген Ковальчук