Летить зима на білих крилах,
Поля, дороги заміта.
І на сніжинках легкокрилих
Несе різдвяні нам свята.
Найперша – світла Катерина,
В барвистій хустці вигляда.
Це рукодільниць берегиня,
Красива, добра, молода.
Потім Андрій одяг кожуха,
Йде смакувати Калиту.
У сажі весь по самі вуха
Бо скуштував ту смакоту .
Ось вже підкралася й Варвара,
І з Савою, - немов на зло –
Безжально ночі увірвали,
Тай подались, мов й не було.
На зміну – Миколай зимовий
В наш край поважно завітав.
Послав на став місточок новий,
І все сніжком позамітав.
Слідком Свята Богиня Ганна
«Микільні» закрива святки.
«Ще трішки буднів»- кажуть здавна,
І залунають Колядки.
Меланка. Щедрик. Засівання
На день святого Василя.
Посіють зерном в хаті зрання,
Щоб колосилася земля.
Поллються щирі побажання,
Покотяться у вись і в шир.
Й одне на всіх у нас бажання –
Довгоочікуваний МИР
22.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2023
автор: Валентина Рубан