Добраніч, маленька.. насниться нехай синій космос...
Зірки-чарівниці там людям ворожать любов...
Чекатиму ранку... Щоб знову почути твій голос..
Чекатиму ранку і наших душевних розмов...
Ці зорі-ворожки в петельках земної рутини,
Божественним чином, нам долі витками сплели,
Метеликам ніби... І маємось в їх павутині...
Нам бути не разом судилося ще до коли ?...
Добраніч, маленька... А вітер шугає по даху,
Холодний пронизливий враз, як завиє сичем !..
І раптом у душу ввірветься проникливим страхом,
І болем самотнім по серцю, як ніж упече...
Добраніч... Щоночі для тебе римую поеми !
Та ти їх не чуєш, я сон бережу твій ясний.
Добранічки, мила... Ти Янгол в моєму Едемі,
Далекий, манливий і невідворотно не мій.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2023
автор: Марічка :)