Не тішить мене місто нітрохи...
Серцем до погоди байдуже мені...
З усіх сторін проблеми - турботи.
Я задихаюсь, немов тону в імлі...
Втомилась просто, взяти б зникнути...
Лиш зрадник-телефон заторохкоче.
Скоріше б його зовсім вимкнути,
Помріяти душі моїй охоче...
Бо сильні теж бувають на межі,
Що серце розірвалося б на друски...
Та, залишившись десь на рубежі,
Наповню радістю в душі всі пустки..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: Незламна