Перед Тобою, мов перед іконою.
Чудуюсь диву.. ну, невже це - Ти.
Ой, як між тими териконами
До тебе, милий, стежечку знайти ?
Собі в долоньки руки взяти зболені
І цілувати теплі мозолі.
Моя душа Тобою вже пригоєна,
Ти - мій небесний Янгол на землі.
Моє повітря. Як мені надихатись?
Одним Тобою мрію і живу…
І водночас, мабуть забуду дихати,
Коли Твій погляд стріну наяву.
Я, мабуть, зовсім розіллюся хвилями,
Коли торкнешся стану і плечей.
Ти так хвилюєш, так бентежиш мріями
Про радість нашу в тисячах ночей.
Про щастя наше на роки помножене.
Я так за це молюся і прошу.
Мій Янголе. Нам стежка запорошена.
Та разом оминемо порошу.
Коханий мій. Для мене Богом створений.
До Тебе серце рветься із грудей.
Чудуюсь диву. Як же я закохана.
І Ти - мій Янгол, посеред людей.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: Марічка :)