У природі все в полоні:
Нині в нас зима - зима...
Підставляю я долоні,
І ловлю у них тепла...
І з вікна спостерігаю,
Я зими ції дива...
Ще не видно зимі краю,
А природа ожива...
Всі річки течуть до моря,
Час збігає, як вода...
Схоже все на море й поле,
А сніг чистий, як сльоза...
Біля жару й камінь трісне,
І вода вся закипа...
Без вогню і вітер кисне,
Й холод світ весь обійма...
Вогонь палить, вода студить:
Це природи знов дива...
Та вода й вогонь погубить,
Й довго ждати нам тепла...
У природі все в полоні,
Та все ж скінчиться зима...
Хоч і холод ще надворі,
Недалеко вже й весна...
Січень місяць пречудовий,
Сипле снігом він щодня...
А ще ж він початок року,
Й свят у ньому вистача...
Новий рік ми вже зустріли,
Святий Вечір Різдв"яний:
Принесе нам насолоду,
Він же світлий і ясний...
Порадіємо з сім"єю,
Вечір буде в нас святий...
Обміняємось любов"ю:
Світ у радості простий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: геометрія