Ти казав, кохати будеш вічно,
Шепотів слова: «…до скону літ…»
Стукотіли крапельки ритмічно...
Дощ вмивав асфальтний моноліт.
Ти казав, моїм навіки станеш,
Шепотів: «… з тобою тільки рай…»
А краплинки скрізь, куди не глянеш,
Стукотіли: «... ти не довіряй...»
Ти казав, така лиш я єдина,
Шепотів: «…не зраджу…тільки вір…»
Малював графіті дощ по стінах -
А в серцях любові ювелір.
Шепотів… казав… А дощ сильніше
Лив… змивав з душі тих слів сліди…
Стукотять знов крапельки ритмічно...
Та не змиють болю від біди.
03.01.2023
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: Любов Таборовець