ПОВНИЙ ВЕСЬ ТУГОЮ



Вечір.  Темно.  Дев'ята  година.
Панує  кругом  тиша  єдина.
Сигарета  в  руці  сильно  димить,
Самотній  ліхтар  яскраво  горить.
Виходжу  на  порожню  дорогу
І  в  темряву  несуть  мене  ноги.
Йду  там,  де  ми  з  тобою  бродили
І  де  завжди  за  руку  ходили.
Повна  думками  голова  моя
І  тільки  про  тебе  думаю  я.
Та  все  згадую  ті  найкращі  дні,
Коли  ми  з  тобою  були  одні.
Я  навіть  не  знаю,
Що  це  є  зі  мною  -
Я  просто  гуляю,
Весь  повний  тугою.

                                                       04.01.2023.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Мирослав Манюк