Яка охайна моя киця,
Все шубку лиже язиком
І од мишей є рятівниця –
Чатує в кухні під столом.
А ходить,… ще й питанням хвостик,
Як пава «пише», лапки в скіс.
Вже нагулявшись, знову в гості,
Мурличе й робить шість кивків.
То значить, що ковбаски хоче,
Або ж сальця, чи рибку жде.
А кігті об дерева точить –
Неначе прядиво пряде.
Так віддається умиванню,
Яка жага до прогинань!
Ще потягтися й підкрадатись…
Не признавать, хоч є вина.
Така вже є в Аліси вдача –
Моя ж ти киця дорога.
І сам не з’їм – її віддячу.
Біжить до мене без вагань!
04.09.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Променистий менестрель