Відшумить , відгуде і затихне,
Відійде у минуле війна,
Що страшного накоїла лиха,
Та буде не забута вона.
Забажалося слави одному
І він тисячі в бій потягнув,
Та не буде прощення нікому
Хто на наше життя посягнув
Чи простить? Запитайте в дитини,
Що маленька,а вже сирота,
У того ,що скалічили міни,
У бабусь ,що лишились без хат.
Запитайте ,пробачте,в каліки,
Що в траншеї землю цілував,
Від безсоння, тримаючи віки,
Українську землю захищав.
Запитайте у тих хто на собі
Відчув гуркіт ворожих ракет,
Для відлюдників смерть чужа-хобі,
А ми вижили. Як? То секрет.
Ворогам же його не розкрити,
Бо то є Українська душа
Вона здатна на все,та простити?
Запитайте у тих , що в могилах лежать.
Після війни,відбудуємо все
Для малечі відкриємо школи.
Час новий щастя нам принесе.
Та "братів" не забути ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Малиновый Рай