Багато надбав ти для себе й родини.
"Ти зважений, й легким знайшовся в цій днині".
Душі не потрібні достатки твої, -
Незримо шукає спасіння в Христі.
Догоджуєш тілу, не дбаєш про душу.
Чому ти до неї таким є байдужим?
Цей світ проминеться, все йде до кінця.
Де скоро замешкає вічна душа?
Невже, як сирітка, лишиться одною:
Обдурена світом і, гірше - …тобою!?
Мов з сну пробудившись заплачеш: о жах,
Без Божого Сина я - нагий бідняк!..
…Не хочеш про вічність ти думати дуже,
А що, якщо завтра не встанеш, мій друже?
***
"Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець…" (Біблія, Євреїв 3:7-8)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Лілія Мандзюк