Вечірнє сонце падало за обрій,
у злото фарбувавши небосхил.
Окрилювали образи хоробрі
і віяло волосся замість крил…
Гармонія з гормонами мішались,
бентежили уяву кожну мить.
Кому в житті не вистачало шалу –
і нині щедро божевіллям снить.
05.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Олександр Мачула