и пошёл нарвать немощных ночных цветов
чёрная радость чрезмерного тела его угнетала
длинный конь жевал смолистую в беззвездье траву
переступая липкими ногами
голый человек рассматривал противоположный берег
полулёжа в привязанной к мосткам лодке
не имея причин для рождения или для счастья
ночная влага
пропитывала рубашку
пропитывала волосы еще полные
ужасов дневного сна
ужас это необходимость и факт
подумал раздавив кулаком
пыльную ночную бабочку
истина
подумал
всегда
чрезмерна
человек не нуждается в ней
и пошёл нарвать немощных ночных цветов
над кинбурнской косой
торчат белые звёзды
мне не хватает желёз
не хватает жидкостей
сплюнул в темень плотным клейким сгустком
я превращаюсь в скелет
трение и стук факта твёрдого вещества
достал револьвер
ещё тёплый
будто он лежал окутанный спящим телом
машинка зло щелкнула в ночной холод
над кинбурнской косой
ходит белая фура
и вышла погулять
славная десантура
истина конкретней человека
её не удержать в мягком мясе
разве что превратишься в скелет
в физический закон
конь пил по колено в воде
будто вечный закон
сильная дрожь прострелила от плечей до пояса
голый мужчина в лодке изогнулся и хрустнул позвонками
рессорный гул козодоя просел на долину
покатился над рябью
машинка равнодушно щёлкнула в черную синь
сейчас остановится сердце
подумал
сердце не останавливалось
(Перевод с украинского)
над косою
і пішов нарвати немічних нічних квітів
чорна радість надмірного тіла гнітила його
довгий кінь жував смолисту в беззіррі траву
переступаючи липкими ногами
голий чоловік розглядав протилежний берег
півлежачи в припнутім до містків човні
не маючи причин для народження ніже для щастя
нічна волога
просотувала сорочку
просотувала волосся ще повне
жахів денного сну
жах є необхідність і факт
подумав роздушуючи п’ястуком
порошистого нічного метелика
істина
подумав
завжди
надмірна
людина не потребує її
і пішов нарвати немічних нічних квітів
над кінбурнською косою
стирчать білі зорі
мені бракує залоз
бракує рідин
сплюнув у темінь щільним клейким згустком
я перетворююсь на кістяк
тертя і стукіт факту твердої речовини
дістав револьвер
ще теплий
ніби він лежав огорнутий сплячим тілом
машинка зло клацнула в нічну студінь
над кінбурнською косою
ходить біла хура
вийшла й собі погуляти
славна десантура
істина конкретніша за людину
її не втримати у м’якому м’ясі
хіба що перетворишся на кістяк
на фізичний закон
кінь пив по коліна в воді
ніби вічний закон
сильний дрижак прострілив від плечей до пояса
голий чоловік у човні вигнувся і хруснув хребцями
ресорний гук дрімлюги просів на долину
покотився над брижами
машинка байдуже клацнула в чорну синь
зараз зупиниться серце
подумав
серце не зупинялось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970211
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.01.2023
автор: Станислав Бельский