не ставати навшпиньки
не брати з полиці слово
нашепочене вчора на шию і на плече
з недоторканих правил лишається випадковість
і пече
пече
щойно зварена кава
схвильований кардамоном
ранок цілиться в себе
натомість вмирає день
випадково
відчути спиною вечірні дзвони
з твоїх грудей
і цідити по нотах
по літерах
світанково
де нічого не буде не лишиться не мине
лиш десяток полиць
і кожна ховає слово
і ковток мене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Циганова Наталія