Дивись, яка страшна оця стіна, -
Залізним валом тут пройшла війна.
В очицях вікон- синя небовись.
А віддалля понурий мертвий ліс.
І горб - не горб, дот сторожовий,
і танк підбитий, і окоп хлюпкий.
Чи тут давно гримів передній край,
а нині віє леготом розмай.
І хмарка плине в невідь і стає,
Без сліду в синім небі розтає.
І чути друзів голоси з-під рос:
" Ми вмерли, щоб світліше вам жилось.
Над нами тихо шелестить трава
Над нами хмарка плаче, як вдова.
Й до нас приносить вітерець з полів
І сміх веселий, і дитячий спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2023
автор: Рясна Морва