Краплі стікали по чорному тілу.
Бавила вічне співуча гроза.
Птаха отримала долю безсилу,
Бо щастя у світі зневолі нема.
Для НЕЇ немає...Скуйовджене пір'я
Повниться синню річної смоли.
Краплі стікають у чисте проміння
Тої високої в нОчі зорі...
Дві намистини-палкі оченята,
Всипані росами, дивляться сни.
Втомлені крила - одвічна соната,
Може, розкутій навічно...весні...
02.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2023
автор: Сара Ґоллард