Краю мій лелечий солов’їний



Шляхом  між  полями  заблукаю
І  зірву  в  посадці  абрикос  –
О,  мої  деревця  в  довгім  гаї,
Дивитесь  на  мене,  чи  здалось?

Хутір  мого  Діда  за  горою,
Битий  шлях  –  якими  ходять  тут;
Свіжий  вітер  ловить  чуб,  за  грою,
Так  приємний  давній  мій  маршрут…  

Он  могила  скіфська  все  чатує,
Має  таємницю  у  собі.
Час  своїм  життям  живе  й  диктує,
Що  відкритись  зможе  на  добі.

А  тепер  через  поля,  вздовж  річки,
Де  ловив  плотву  і  окунів
З  Татусем,  що  й  заставала  нічка,
Під  дзвінкі  музики  цвіркунів.  

Краю  мій  лелечий,солов’їний,
Рідний,  вербний,  тополиний  край  –
Мов  би  перед  тебе  у  провині,
Та  несу  у  серці,  наче  рай….
06.01.2023р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2023
автор: Променистий менестрель