Серед безлічі слів, що ти мовиш мені
Тінь смаку зачаїлась в тихім: «кохаю…»
Цього слова, збентежено, букви вві сні,
Шлях досі до серця невтомно шукають…
Не казав… Та при зустрічах очі твої
З глибин мені вторять «…моя… я це знаю…»
Як примружено манять зіниць тих вогні!...
В звабливості їх порятунку шукаю...
Спить мій трепет в обіймах твоїх,
Уявою щем загадковості гріє...
Щастя в пазлах любові - прихований гріх,
До млості цілунками тілом розсіє...
Та шалена кохання ріка потече,
І тисячу слів понесе у мовчанні...
Несказанне "кохаю..." так тішить й пече...
Під кодом таємним свого існування .
07.01.2023
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2023
автор: Любов Таборовець