Місяць свої блиски по лукам розсипав,
І стрункі берізки, і стрункі берізки,
Щось шепочуть липам,
І стрункі берізки, і стрункі берізки ,
Щось шепочуть липам.
Трави, трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.
Місяця стежиной, я на зустріч їду,
Тихо сам з собою, тихо сам з собою,
Я веду бесіду,
Тихо сам з собою, тихо сам з собою,
Я веду бесіду.
Підійду до неї, очі не підведу,
І від поцілунку, і від поцілунку,
Наче захмелію
І від поцілунку, і від поцілунку,
Наче захмелію.
Трави,трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.
Трави, трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.
6.1.23
© Переклав з російської Орлов Є.В.
Текст оригинала:
ТРАВЫ, ТРАВЫ.
Месяц свои блёстки по лугам рассыпал
Стройные берёзки, стройные берёзки
Что-то шепчут липам.
Стройные берёзки, стройные берёзки
Что-то шепчут липам.
Травы, травы, травы не успели
От росы серебряной согнуться,
И такие нежные напевы, ах
Почему-то прямо в сердце льются.
Лунною тропою на свиданье еду
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу,
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу,
Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются.
К милой подойду я глаз поднять не смея
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею.
Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются.
© Иван Юшин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2023
автор: Tit