Руку постійно тримаймо на пульті:
Постріли, свято, сирена, відбій.
Пальці тремтячі торкаються культі,
Що вкотре в сні йде з ступнею у бій.
В мороці ночі розплющені очі,
Темінь підвальна, пульсують скроні.
Скільки ще має вас бути охочих
За жахіття здобути прокльони?..
Тачку за вбитих, мічених кулями,
Пралку за звірства по лікті в крові.
Ницість не стисне душу там гирями,
Де все людське геть затерте в лиці:
Людяність, чесність, добро і відвага,
Що притаманне в звичайнім житті.
Ви, недолюдів рашистських ватага,
В пеклі горіть, де окріп в чавуні.
І хоч, як важко, дається свобода,
Рабська покора - то є не для нас.
На славу Христа й свого родоводу -
Здобудемо мир, повагу в віках.
07.01.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2023
автор: Валентина Ланевич