Не було ще, здається,такої весни,
Як цієї зими в двадцять третьому році--
Мов послання небес,віщий знак з вишини,
Що і небо з богами на нашому боці.
Це знамення воістину перед Різдвом--
Нам судилося вирвати кігті "ведмедя",
Переможцями вийти у битві зі злом,
Щоб навіки зійшла вже зоря Милосердя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2023
автор: Mikl47