Вставай побратиме, вставай!
Незламність - це наша риса.
Забиймо проклятого лиса,
Щоб носа не сунув в наш край.
Вставай і борися, борися!
Хай тіло до смерті зморено,
Тепер вже нам біль не страшна.
Безсмертна козацька душа
Обе́рнеться в полі вороном
Чи кулею із калаша.
Ми, рід характерників, вижили,
Здолали чимало катів,
Ніхто нас зламать не зумів.
Тож борімося, лихо виженем,
Щоб вже більше ніхто й не хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2023
автор: Iluha