***

я  роздивлялась  небо,  де  птахи  
літали  низько  з  характерним  звуком.  
неначе  тут  їх  гнізда,  тут  їм  бути  
допоки  будуть  люди  і  дахи.  
і  дерево,  не  вирване  з  корінням.  

а  поруч  бог,  з  блокнотом  на  колінах,  
шкодує  і  записує  мене
із  паперовим  голубом  в  долоні.  

я  відчувала  як  це  -  світ  холоне.  
як  світ  стає  одним  єдиним  днем.  
одним  єдиним  довгим  до  без  після.  

і  календар  розкачувався  в  кріслі  
як  немічний  старенький  чоловік,  
щасливий  тим,  що  забуває  жити  
між  зламаних,  загиблих  і  калік.  

і  сяяли  вогненно  жовті  квіти,  
як  металеві  падали  птахи.  
і  на  дитину  плакали  батьки,  
схиляючи  додолу  руки-віти...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2023
автор: Циганова Наталія