Жінка взяла берці, на порозі стала
І до серця фото донечки поклала,
Хоч душа від болю плакала й тужила,
А любов у серці їй давала силу.
Їде жінка-воїн землю захищати,
Їй би посміхатись, мріяти, кохати,
Йде до перемоги, Бог її боронить,
Бо за неї доня щохвилини молить.
Приспів:
Жінка-українка, роду берегиня,
Захищає землю і свою родину,
В неї сила й воля, і вона незламна,
Бо любов у серці, доля її славна.
За дітей, за землю йде у бій безстрашно,
Мати, жінка, воїн - все в ній одночасно,
Бо за нею всесвіт, з нею Мати Божа,
Згине ненависна армія ворожа.
І не схилить вітер, буря не зламає,
Все, що найдорожче, жінка захищає,
Між боями Бога просить на колінах,
Щоб була здорова і жива дитина.
Автор Зоя Журавка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2023
автор: Зоя Журавка