Передмова...
Друзі, у кожного в житті бувають моменти, коли потрібна "рятівна соломинка" ніяк не налапується. Хтось, складає лапки на грудях і тоне, як жабка в сметанці. А хтось, борсається, поки з тієї сметанки не зіб'є маслечко, щоб по його грудці видертися нагору. І варто б собою пишатися, але ця робота забере стільки часу і сил, що напишатися можна і не встигнути. Тому, якщо знайдеться хтось, хто вам соломинку подасть - цінуйте його ❤️
Отож...⤵️
ПРО СОЛОМКУ 🌟
Коли супроти тебе світ
І вже нема ніде схорону,
То так важливо, щоб услід
Хтось брів і подавав патрони...
Щоб не стріляти ними.. ні ! -
А міцно стиснути у жмені !..
І на столоченій стерні
Нові з них сіяти ячмені.
І хай колосся не до стель,
Проте, така м'яка соломка !
Не треба нам чужих простель...
Самі настелимо, де тонко.
Хай навіть вродить молочай !
А чи ж ромашок - ціле поле !
Ми їх заваримо у чай
І начаклуємо любові...❤️
Коли для когось хтось живе,
То й на столочених ячменях
Жар-птаха Сонцем оживе
З новим зерном у теплих жменях.
#Ма_Річка #вогник #руденька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2023
автор: Марічка :)