У ті часи не знали склопакетів
І малював на вікнах чарівник,
І ще хтось жив там, на одній планеті,
В гірлянді нашій, та тепер він зник…
Смачного хліба нам приносив зайчик,
І ще щось ніс – з‘їдали ми усе,
Той світ розтанув, як туман, неначе,
І більш ніхто чудес нам не несе…
І у дітей тепер казки вже інші,
Цікаві, добрі, але вже не ті,
Вони і яскравіші, і гучніші,
І, інколи, по-справжньому круті…
Стою біля вікна без візерунків,
І розумію – більш не буде їх,
Ні зайчика, ні доброї чаклунки,
Крізь вікна чисті бачу просто сніг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2023
автор: Віталій Гречка