А сильні, також бувають слабкі
опускають руки від втоми.
Падають, встають, як коні баскі
Долають сніжні буреломи.
Сильні тримають небо на плечах
Вони не зламні не здаються.
Підіймаються вгору немов птах
Ідуть і крізь сльози сміються.
Сильні заплачуть дощем уночі
І закриваються від світу.
Щоб ніхто не бачив їхні плачі
Шукають у тьмі- боже світло.
А сильні беруть удар на себе
І йдуть у бій,у пекло війни.
Дбають про рідних ...а не за себе,
Горді, не жаліються вони.
Сильні стискають рукою свій біль
Як кровоточять їхні рани.
Ставлять перед собою мету, ціль
Захищають від гріз-титани.
А сильні також бувають слабкі
І закривають на ключ душу.
Рішають всякі проблеми важкі
Завжди у русі в спеку ,в стужу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2023
автор: Чайківчанка