Де нічого не треба,
Кожен вірить в своє,
Надивившись на гнів,
Одуріли від правди.
Покоління у темряві,
Ми забуті раби,
Цвях у серце забитий
Від ненависті
Помирає весь світ.
Як терпіти жорстокість,
Вічну скупість і злість?
Де навколо обман,
Радить вибити очі,
Ні слова у пітьмі,
Ні страждання і муки,
Не турбує ніщо.
Бо байдужість і сміх,
Роз'єднало людей,
Клітка довга в жадоби,
Тягне крики з грудей,
Надривається вічність,
У глухій колотнечі,
Всім надіям кінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2023
автор: Ти не осліп