Завжди різне

Небо  Насті  заплуталось  в  соснах,
Що  кололи  його  гілочками.
Вишивали  на  ньому  магію,  
Ткали  гострими  гачками.  

Небо  Саші  і  Каті  теж  хвойне
Стовбур  плаче  смолою  духмяною
Якщо  впасти  у  трави,  то  знову  я
Буду  плавати  понад  хмарами.  

Небо  Тані  урбаністичне,
Все  покреслене  дивними  треками.
Паралелі,  а  також  дотичні...
Струм  як  потяг  несеться  рейками.  

Святослав  полював  на  промені
Що  від  сонця  геть  скрізь  розтеклись
Роздивлялись  мазки  помаранчеві,
Наче  манго  у  небі  пеклись.  

Небо  Соні  не  видно  за  сонечком,
Що  притягує  погляди  наші,
Воно  сяє  розславленим  золотом,
Ніби  горщик  гарбузової  каші.  

Небо  Кості  і  Влада  синє,
Його  спокій  лікує  очі
Ледь  помітні  хмакинки  красиві
Заблукали,  як  в  косах  дівочих.  

В  Радомира  і  Лілі  є  ниточки.
На  них  можна  зефір  почепити,
Можна  ніжні  барвисті  квіточки
І  на  мить  повернути  літо.  

Небо  Юлі  геть  скрізь  апельсинове  -
Розливається  соком  свіжим.
Ми  на  смак  його  уявили,
А  тепер  уяву  поніжим.  

У  Артема  і  Маші  сумує,
Ніби  хоче  собою  змити
Все,  що  є  на  душі  тяжке,
Щоб  лишились  лиш  світлі  миті.  

У  Марго  небо  трохи  розмазане,
Все  в  липкій  і  солодкій  ваті.
Воно  нам  щось  хороше  підказує,
Що  вже  досить  сидіти  в  хаті.  

В  Жені  небо  за  шаром  маршмелоу  
Йому  м'яко  на  ньому  лежати
І  вдихати  солодкі  пахощі,
Як  вкладеться  вночі  поспати.  

В  Діми,  Злати  й  Нікіти  із  хмарами,
Що  так  весело  в  ньому  стрибають.
Ми  шукаєм  знайомі  фігури,
Вони  погляд  наш  ніжно  гойдають.  

В  Васіліси  небо  у  персиках,
Свіжа  м'якоть  по  ньому  розсипана
Хай  легенький  пуститься  дощик,
Бо  ще  персики  на  нас  випадуть.  

А  в  Уляни  у  небі  вітер,
І  нестримно  по  ньому  носиться.
Ми  його  спіймаєм  за  віти  -
Відпочинь  трохи  вітре,  досить  вже.  

В  Ані  й  Глєба  стріляє  веселкою
І  полює  на  посмішку  нашу.
Що  країна  вже  скоро  звільниться-
Вона  тихо  на  вушко  розкаже.  

У  Каріни  небо  за  сіткою
Та  воно  все-одно  безкрає.
І  над  нами  воно  українське,
І  найкращого  в  світі  немає.

Хотіла  показати  дітям  яким  різним  буває  небо  в  маленький  проміжок  часу.
Вчимося  бачити  щось  навколо  нас,  щоб  колись  бачити  багато)
Начитка  авторська  з  фотографіями  дітей  додається  
 https://youtu.be/nCWHm9Yggdo      

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2023
автор: Kлер Клер