Ви бачили, як люди вщент...дотла...
Як їх життя втрачало віру в "жити"?
Як за секунду в них німіла вся душа,
Підкреслюючи в реченні "прожи́то"?
Ви чули тих людей, що їхній крик
Лихим мовчанням вже ніяк не зупинити?
А далі той від жаху дивний сміх
Нагадував, що в грудях щось розбито...
Ви чули це, ви бачили!? Чи ні...
Як тих людей заносило у розпач...
Вони ж колись, як зараз ви, жили!
Хіба що їм журба накрила совість...
Для них морозів та́кож не було
І сонця жар розпалював удачу!
Вони, як зараз ви... лишень давно...
Що краще чують, навіть краще бачать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2023
автор: Тетяна Білогай