Так дивний Місяця магніт
Про повний Місяць сонм Небесний,
Енергією вдягнений,
Хвилює осінню і в весну,
Таємним чимсь оточений…
Тобою мовби володіє
Хвиль відблиск світла, на воді –
Від нього магією віє,
Все поклоніння цій "зорі".
Це Сонця відбиття у лику,
Достатньо світла вистачать,
Настільки ж треба буть Великим –
Яскрава б зайнялась Свіча!
Змогла нога людини стати
На реголіт Супутника –
На Аполлонах астронавти,
Багато таїн все ж зника.
Для громадян вони в секреті,
Здобуте все з таким трудом,
Ціна – величного бюджету
І все в спряту тишкОм, нишкОм.
Тож недарма мільйони плІток
І байок повен Інтернет,
Лише поет знаходить Світло
І радість із поміж тенет.
А Сяйво все іскриться з Неба,
Якийсь на душу тисне гніт
І навіть серце вводить в трепет
Так дивний Місяця магніт!
13.01.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: Променистий менестрель