Витирайте ноги !. .

Про  наболіле..
Передмова  :
От,  як  часто  буває,  приймаєш  когось  у  своє  життя  виключно  з  дружніми  намірами,  щиро  даруєш  йому  свою  допомогу,  своє  співчуття,  спілкування,  час  і  нарешті  місце  у  своєму  серці,  а  потім  розумієш,  що  всі  твої  старання  зводяться  нанівець,  бо  людина  не  оцінила  твій  альтруїстичний  порив,  просто  скориставшись  добротою  і  замість  хорошого  друга  отримуєш  брудні  сліди  в  душі..  і  колись,  ти  зрештою  розчаровуєшся  в  усіх..  і  взагалі  перестаєш  довіряти  людям..
А  варто  було,  всього  лише  не  розпорошуватись  на  дрібниці,  цінуючи  тих,  хто  залишається  добрим  і  вірним  другом,  не  зважаючи  ні  на  що  ❤️
А  тепер,  сам  вірш  (  дякую,  що  читаєте  )

                           Витирайте  ноги  !

Не  просто,  люди,  знаєте,  не  просто
Всім  бути  доброю,  годити  всім..
В  душі  моїй  було  багато  гостей,
Ішли  до  мене,  наче  у  свій  дім.

Приймала  радо,  спраглих  подорожніх,
Що  по  світах  шукали  свій  перон.
У  храм  душі  несли  скарби  порожні,
Бо  в  гості  без  дарів  -  це  моветон..

Несли,  везли,  складали  шар  за  шаром,
Пізанську  вежу  неважливих  фраз..
Усе,  що  їм  не  треба  і  за  даром,
В  моїй  душі  лишалось  на  показ..

"Ой,  серденько,  яка  ти  в  нас  хороша,
Візьми  ще  це,  нехай  не  пропаде  !.."
Чиюсь  печаль  притрушує  пороша
В  душі  моїй,  бо  їм  немає  де  ..

Бо  в  них  немає  все  куди  подіти,
То  хай  у  мене  трохи  полежить,
Бо  в  них  сім'я,  робота,  хата,  діти..
"А  ти  ж  сама,  для  нас  побережи.."

Старі  харчі  в  такий  же  холодильник
Побитий  ржею,  двері  набакир.
Старі  часи  у  зламаний  будильник..
Чужі  в  душі  засіли  хробаки..

"Ти  збережи,  ми  потім  заберемо  !
От,  лиш  на  ноги,  трохи  нам  сп'ястись.."
Чужа  біда,  чужі  мені  проблеми,
Чужі  шкарпетки  і  чужі  хрести.

Усе  на  склад,  усе  в  моє  обійстя..
"Ти  поможи,  я  потім  відгоджусь.."
В  моїй  душі  мені  немає  місця,
Сама  вже  перетворююсь  в  іржу..

І  раптом,  рраз  !  -  і  лопнули  тенета,
І  ввічливість  моя,  і  мій  терпець  !
Всі  їхні  чвари  викину  у  Лету,
Не  станеш  добра  всім,  то  хай  з  ним,  грець  !
                                               *******
Чужі  слова,  чужі  промиті  кості,
Все  виверну  і  вимию  підлогу..
Я  завжди  рада,  як  приходять  гості,
Та  зву  лиш  тих,  що  витирають  ноги.

#Ма_Річка  #вогник  #руденька

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: Марічка :)