ОРДИНСЬКІ МЕТАСТАЗИ



ЗЛО  ОРДИНСЬКЕ  НЕ  ЗАСНУЛО

Уже  й  Різдво  у  нас  минуло,
Та  не  закі́нчилась  війна,
І  зло  ординське  не  заснуло,
Не  щез  навіки  сатана.

Не  розчинилися  потвори,
А  й  нищать  неньку  нашу  й  люд,
Несу́ть  біду  надалі  й  горе...
Коли  ж  над  ними  Божий  суд?

І  лізуть  так,  як  метастази,
Торкнутись  всього  –  мрія  в  них,
Позбутись  треба  нам  зарази,
Щоб  вражий  дух  наві́ки  стих.

Хотіли  Київ  звірі  взяти,
Зайшли  потвори  у  Херсон,
З  лиця  землі  усе  стирати  -  
Це  передсмертний  в  всіх  них  сон.

Ще  й  Соледар  упав  у  око,
Й  Бахму́т  у  них,  немов  більмо.
Потвори  нищать  все  жорстоко,
Цей  план  народжувавсь  давно.

З  лиця  землі  стирали  Харків,
І  полюбився  їм  Дніпро.
Набралось  тих  ординських  пархів,
Зайшли  до  нас  убивці  й  зло.

Молімось,  щоб  почув  Всевишній,
Щоб  ПЕРЕМОГУ  здобули́,
Аби  в  садах  цвіли́  в  нас  вишні,
Аби  цвинта́рі  не  цвіли.

10.01.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2023

                           ***

Уже  Різдво  у  нас  минуло,
Пройшло  без  радості  воно.
Та  яка  може  бути  радість,
Коли  прийшли  убивці  й  зло.

Вражина,  що  душі  не  має,
Навала  клятої  орди,
Що  нищить  все  кругом  й  вбиває,
Вони  –  нащадки  сатани.

З    землею  все  кругом  рівняють,
Нищать  країну  і  наш  люд,
Але  хай  ці  потвори  знають,
Що  й  для  них  буде  Божий  суд.

І  хоч  вони,  як  метастази,
Повзуть  все  дальше  по  землі.
Позбутися  тої  зарази
Ми  зможем  разом  в  боротьбі.

Коли  стояти  разом  будем
На  фронті,  а  чи  тут  в  тилу,
То  й  Перемогу  ми  здобудем
І  знищим  нечисть  кляту  ту.

Тому  молімо  Бога  щиро,
Щоб  нам  у  цьому  допоміг,
Щоб  дав  народу  міцність  й  силу
І  Україну  нам  зберіг.

І  щоб  росли  й  цвіли  дерева,
Щоб  не  ридали  матері,
Щоб  відродилися  міста  і  села
І  щоб  були  усі  живі.

10.01.2023  р.

©Стефанія  Терпеливець,  2023

НЕ  ПОТРЕБУЄМО  ПОТВОР

Потвори  думали-гадали
Різдвяне  пекло  влаштувать,
Брехню  для  цьо́го  промовляли,
Щоб  "перемир'я"  нам  пізнать.

Та  на  Різдво  скоти́  гатили,
Мішенню  люди  стали  в  них,
Свій  план  вони  не  полиши́ли,
Прине́сли  стільки  бід  і  лих.

Тому́  без  радості  минуло,  
Бо  скрізь  нащадки  сатани,
Зло  не  пропало,  не  заснуло
Й  веде  продовження  війни́.

Ми  цих  потвор  не  потребуєм,
Огидний  нам  ординський  дух,
Ми  Україну  відбудуєм,
Щоб  тільки  залп  війни  ущух.

Щоб  не  росли  у  нас  могили,
Не  розквітали  у  вінках,
Жалоби  дзвони  не  дзвонили,
І  квітли  квіти  в  квітниках.

Щоб  щезло  зло  з  Вкраїни-неньки,
Щоб  не  смердів  в  нас  їхній  прах,
Щоб  щезли  наші  воріже́ньки,
Не  повертались  навіть  в  снах.  

То  ж  вірмо  в  Бога  й  збройні  сили,  
Молім  аби  Госпо́дь  беріг,  
Щоб  ми  надалі  в  МИРІ  жи́ли,  
Щоб  ПЕРЕМОЗІ  шлях  проліг.

10.01.2023  р.
©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР