кицькою вляжеться,
стогони вражі ці
з пам'яті важелі
кидають долу.
янгол спокусливий
ніжно покусує,
манить розпустою,
робишся кволим.
вúніжить песика —
стане не весело,
нутрощі месивом.
ти у халепі !
пильність утрачена,
сили викачує,
грає, мов м'ячиком,
Бембі не хеппі (
ребра — розламані,
крихтею камені.
відьма вже в Салемі,
годі шукати.
леґінь спаплюжений
з крові калюжами,
так не заслужено
в нетрях кімнати.
скільки скалічить ще,
спустить у річище?
Стіксом полíчить все
в царстві Аїда !
відьма затьмарена,
помстою марила,
суджений — марево.
кинув. набридла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2023
автор: Anastasiiith