НАРОДЕ МІЙ, ТИ, БУДЕШ ЖИТИ!

Я  стукаю  у  храм  -небесні  дзвони  
Нехай  розтануть  сніги,  прийде  весна.
Молюсь,  цілую    святі  ікони
Прошу  Бога,  щоб  закінчилась    війна.

Народе  мій  великий,  стражденний!
О  ні,  тебе    не  стерти  з  лиця  землі.
Ти,  у  вогні  палений,  рожденний
І  охрещений  у  водах  куполі.

О  народе  мій,  ти  будеш  жити  !
Поміж  народів  світу  на  цій  землі.
Тебе  не  зламати,  а  ні  вбити,
За  тобою  правда,  ангели  святі.

Зло  розтеклось,  як  ртуть  по  країні
Калічить  долі,  насіяло  хрести.
Віє  вітер  в  очі  сиротині
І  у  вчорашній  день  спалені  мости.  

Соколи  проливають  святу  кров
За  волю  і  свободу  України.
До  ближніх  проявив  свою  любов
Захищаючи  в  бою  Батьківщину.

Народе,ти    зростеш  древом  життя,
Якого  ніхто  не  зможе  зрубати.
Повір,  більше  не  заплаче  дитя!
А  над  домовиною  сива  мати.

Україна  палена  у  вогні!
Як  фенікс  птах  оживе,та  й  воскресне!
Вона  переможе  у  цій  війні
Зло  всяке  московсько-  кремлівське  з  щезне.

Господь  мовчить  дивиться  із  небес,  
На  спалені  села,  міста,  руїни.
Словами  поета  нас  жити  вчить,  
що  зацвіте  земля  цвітом  калини.

Коли  зійде  сонце  України!  
Зацвіте  первоцвіт  воїну  в  снігах.  
Прийде  щастя  радість    для  родини
Замайорить  землі  синьо  -жовтий  стяг.









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Чайківчанка